Загальні рекомендації педагогам та батькам, які прагнуть
до гармонії і взаєморозуміння у відносинах з підлітками
• Пам'ятайте, що юнаки і дівчата
по-різному бачать, чують, сприймають на дотик, по-різному сприймають простір і
орієнтуються в ньому, а головне - по-різному осмислюють все, з чим стикаються в
цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми - дорослі.
• Намагайтеся не тільки
розповідати, але й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.
• Ніколи не сваріть дитину
образливими словами за нездатність щось зрозуміти або зробити, дивлячись на
нього при цьому з висоти свого авторитету. Це зараз він знає і вміє гірше вас.
Прийде час, і, в якихось областях, він буде знати і вміти більше вас. А якщо
тоді він повторить у Вам ті ж слова, що зараз говорите йому ви?
• Не порівнюйте дитину з іншими,
хваліть за його власні успіхи і досягнення.
• Вчіться разом з дитиною,
об'єднуйтеся з ним проти об'єктивних труднощів, станьте союзником, а не
противником або стороннім спостерігачем.
• При перших невдачах залишайтеся
спокійними і не нервуйте дитину. Постарайтеся знайти об'єктивні причини
труднощів і дивитися в майбутнє з оптимізмом.
• Якщо у вас труднощі в
спілкуванні з дитиною, якщо ви не розумієте один одного, не поспішайте
звинувачувати в цьому його. Можливо, ви належите до різних типів функціональної
організації мозку, а значить, по-різному мислите, сприймаєте, відчуваєте, тобто
справа не тільки в ньому, а й у вас. Він не поганий, а просто інший.
• Постарайтеся, щоб головним для
вас стало навіть не стільки навчити чогось, скільки зробити так, щоб дитина
захотіла навчитися, не втратила інтерес до навчання, відчула смак до пізнання
нового, невідомого, незрозумілого.
• Пам'ятайте: для дитини чогось
не вміти, чогось не знати - це нормальне положення речей. На те він і дитина.
Цим не можна докоряти. Соромно самовдоволено демонструвати перед дитиною своє
над ним перевагу в знаннях.
• Дитина не повинна панічно
боятися помилитися. Неможливо навчитися чомусь, не помиляючись. Намагайтеся не
виробити в дитини страху перед помилкою. Почуття страху - поганий порадник.
Воно пригнічує ініціативу, бажання вчитися, та й просто радість життя і радість
пізнання.
• Не спокушайтеся - ви не ідеал,
а значить, не зразок для наслідування у всьому і завжди. Тому не змушуйте
дитину бути схожим на вас.
• Визнайте за дитиною право на
індивідуальність, право бути іншим.
• Ніколи не забувайте, що ми ще
дуже мало знаємо про те, як нетямущє дитя перетворюється на дорослу людину. Є
безліч таємниць у розвитку мозку і психіки, які поки що недоступні нашому
розумінню. Тому головною своєю заповіддю зробіть «не нашкодь»!