ЗЦІЛЕННЯ КАЗКОЮ:

Музыка цветов

Прошел дождь, и под солнечными лучами, капельки испаряясь пахли цветами и музыкой. Пери словила себя на мысли, что эту музыку она слышит не первый день.

- Интересно откуда она звучит? Наверное фея Афелия играет на своей волшебной флейте. Закончу собирать душицу, и полечу в гости, на чашечку ароматного чая.

День был волшебным. Пери пела и танцевала под музыку, которая доносилась издалека. Её окутывала феерия шальных фантазий, она кружилась, собирая вокруг себя частицы света.

-Пери, милая Пери, услышала свое имя фея.

-Афелия! Радостно выкрикнула Пери.

Я к тебе в гости собиралась, музыку твою послушать.

-Музыку?! Удивилась Афелия.

Но я сегодня не брала флейту в руки.

-Как странно, я была уверена, что это ты музицируешь.

Тогда Пери остановилась, крепко-крепко зажмурилась и изо всех сил закрыла уши ладошками. Музыка не исчезла.

Волшебная мелодия продолжала звучать.

-Ой! Ну, какая же я глупенькая! – подумала тогда фея. Значит эта музыка – во мне?!

Значит -я и есть музыка?! Значит- я звучу!!!

Мое сердце поет!!!

- Да, моя дорогая Пери. Поют планеты и звезды, Земля-Матушка и океаны. Мы ведь частички одного целого, значит- тоже поем. Поем в ритмах Вселенной одну красивую Симфонию. Теперь, пролетая мимо, ты будешь оставлять не только аромат и благоухание, а и свое прекрасное звучание.

Обе феи расхохотались, и полетели звучать, каждая свою мелодию.

 Як перестати дратуватись та зловити Дзен 

Злість, роздратування і спалах гніву може викликати що завгодно – забутий телефон, неправильно припаркована машина сусіда, повільність просування черги, надмірно радісне обличчя колеги… З одного боку, відчувати злість - цілком природно, це базова емоція. З іншого - від вашої нестриманості страждають близькі, та й взагалі постійно скаженіти - важкувато.

Роздратування — це реакція на ситуацію, пов’язану з перешкодою, на яку об’єктивно неможливо відреагувати агресивно, або ж можливо, але на цю реакцію накладена внутрішня заборона.
Стриманість це в принципі соціальний навик: хтось вчиться керувати своїми емоціями (наприклад, заздалегідь оцінюючи наслідки), а хтось не в змозі з ними справлятися. Або не хоче.

Але якщо вам подібний стан заважає, ви розумієте, що тригерів (ситуації, люди, думки, які викликають у вас гострі емоції) для роздратування стає все більше – варто попіклуватись про себе та своє психологічне здоров’я.

Як і в багатьох інших проблемах, одна з причин дратівливості криється в дезадаптивних переконаннях. Саме з ними зазвичай працюють психологи. Пропоную ознайомитись з деякими з них.

 Дорогі учасники освітнього процесу!

Під час карантину, з метою надання психологічної та соціальної підтримки, усі учасники освітнього процесу можуть отримати індивідуальну консультацію соціального педагога Ігнатюк Людмили Михайлівни, написавши на адресу:  77solnisko77@gmail.com

  Zoom-утома та як її зменшити

           Сучасні інтернет технології в умовах карантину дають нам змогу продовжувати працювати і навчатися, але водночас і більше виснажують нас. 
До такої думки схиляються більшість фахівців. Після онлайн заходів працівники почуваються більш втомлені.

«Освіторія Медіа» повідомляє, що психологи  назвали це явище Zoom fatigue - Zoom-утома.

Пов’язують це з такими факторами:

1.     Zoom забирає невербальні сигнали. Ми обмежені у комунікації, бо не сприймаємо усі невербальні сигнали.  А мозок працює значно інтенсивніше, щоб уловити і розшифрувати їх. Це заважає уважно  слухати і  глибше розуміти суть слів. Також є дисонанс «близько – далеко», і ми не можемо розслабитися.

2.     Zoom-зустріч виставляє нас на сцену. Під час відеоконференції ви знаєте, що на вас постійно дивляться - ви на сцені, тож і відчуваєте тиск.

3.     Zoom змушує дивитися на самого себе.  Експерти вважають, що постійно мати в полі зору своє обличчя, рухи, чути свій голос - додаткові фактори стресу.

4.     Zoom робить паузи між репліками незручними. Затримки між репліками у 1,2 секунди під час онлайн-розмови є додатковими навантаженнями.

5.     Zoom - це завжди те саме місце. Ми залишаємося в одному місці, і це не дає нам відчуття  зміни простору.

6.     Якщо Zoom-сесії - обов’язок, та ще й щоденний - це може в певних випадках  перетворюватися на тягар.

 

Дослідники радять як зменшити виснажливість відеоконференцій:

-         Використовувати  Zoom-заходи тоді, коли вони справді потрібні.

-         Для розмови один на один телефон є кращою опцією.

-         Вмикання камери під час відеоконференцій з колегами може бути обов’язковим лише на кілька хвилин на початку зустрічі, а надалі є опційним.

-         Час від часу практикуйте старі методи – лист, повідомлення, допис.

 Причини агресії в підлітків та способи їх усунення

Ваш підліток виявляє агресію вдома? У такій проблемі ви не самотні. Багато батьків стверджує, що їхні підлітки часто бувають агресивними і вдома, і в колі однолітків.

Підлітковий вік пов'язаний із фізичними й гормональними змінами, що дезорієнтує підлітків, робить їх невпевненими в собі.

Крім того, у цей період діти починають переоцінювати свою роль у суспільстві й сім'ї. Загалом ці фактори можуть призвести до спалахів агресії у підлітка, і при цьому він, найімовірніше, не знає, як упоратися зі складними емоціями.

Крім щойно названих, розгляньмо й низку інших факторів, здатних спричинити агресію в підлітків.

8 причин підліткової агресії

Останніми роками проведено багато досліджень, присвячених агресії у підлітковому віці. Ученим вдалося визначити декілька чинників, що викликають агресію. Ось деякі з них:

Травматичні події 

Смерть або хвороба близької людини, розлучення батьків, знущання старших братів, сестер або однолітків викликають у підлітків стрес. Останній нерідко спричиняє агресивну поведінку. Також поштовхом до агресії може стати те, що підліток є свідком насилля або конфліктів у сім'ї.

Насилля 

Фізичне або емоційне насилля є ще однією причиною агресивної поведінки серед підлітків.

насилля призводить до того, що підліток відчуває злість і сором;

почуття сорому не дає підлітку змоги розповісти кому-небудь про насилля, тому воно переростає в агресію.

Психічні розлади 

Деякі підлітки страждають від психічних розладів:

біполярного розладу;

панічних атак;

шизофренії;

депресії;

посттравматичного розладу.

Усі ці розлади викликають у підлітків агресивну поведінку.

Проблеми зі здоров'ям 

У деяких випадках до агресивної поведінки підлітків призводять медичні проблеми: пошкодження мозку, епілепсія, розумова відсталість або синдром Туретта. При належному медичному обстеженні можна вилікувати ці захворювання й упоратися з агресією підлітка.

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) та розлади навчання

Підлітки, котрі страждають на СДУГ, стикаються з низкою соціальних та емоційних труднощів. Такий підліток може здаватися злим і агресивним.

Залежності

Деякі підлітки експериментують із наркотиками й алкоголем. Коли вони починають зловживати цими речовинами або в них розвивається залежність, це може призвести до агресивної поведінки.

Тиск із боку однолітків

Підлітки прагнуть прийняття в колі однолітків. Вони хочуть стати частиною групи. Якщо цього не відбувається, підліток переживає емоційні страждання та гнів, які, своєю чергою, призводять до агресивної поведінки.

Низька самооцінка

Деякі підлітки страждають від низької самооцінки. Вони намагаються компенсувати це за допомогою агресивної поведінки. Найчастіше це відбувається, коли підліток перебуває в колі однолітків.

Як упоратися з агресивною поведінкою підлітків???

На щастя, батьки у змозі контролювати агресію підлітків за допомогою таких методів.

Консультації психологів

Підлітка, схильного до агресивної поведінки, можна проконсультувати у психолога.

оберіть психолога, котрий спеціалізується на роботі з підлітками;

у результаті роботи з психологом підліток навчиться брати на себе відповідальність за свою поведінку, а також налагоджувати взаємини з людьми, котрі його оточують.

Консультація в сімейного психолога

Гарною ідеєю може бути консультація у психолога для всієї родини:

спілкування членів сім'ї один з одним під керівництвом психолога може становити велику користь;

консультація сімейного психолога допоможе вирішити сімейні конфлікти і проблеми в стосунках, що є причиною агресивної поведінки підлітка.

Медична допомога

Якщо в підлітка діагностовано психічну або неврологічну проблему (наприклад, епілепсію, депресію тощо), правильна медична допомога у змозі знизити рівень агресії.

Поведінковий договір

Ви можете спробувати укласти усну угоду з підлітком. Це змусить його взяти на себе відповідальність за власну поведінку та вчинки:

перерахуйте моделі поведінки, які ви очікуєте від підлітка. Поясніть, яка винагорода його чекає тоді, коли він виявлятиме очікувану поведінку;

не пропонуйте матеріальну винагороду за гарну поведінку;

натомість ви можете встановити підлітку наслідки за погану поведінку. Найкраще, якщо ці наслідки стосуватимуться звичних для підлітка речей. Наприклад, скажіть йому, що в разі поганої поведінки він не піде з друзями в кіно або кафе.

Домашні правила

Установіть домашні правила, яких повинні дотримуватися підлітки, незалежно від того, подобається це їм чи ні:

правила повинні бути зрозумілими;

повідомте підлітку, що йому доведеться миритися з наслідками, якщо він порушить встановлені правила.

Техніки розслаблення

Навчіть підлітка розслаблятися, щоб він зміг упоратися зі стресом:

якщо підліток перевантажений домашніми обов'язками або відчуває тиск однолітків, техніки розслаблення можуть бути для нього вельми корисними;

своєю чергою, розслаблення знизить рівень агресії підлітка;

навчіть підлітка використовувати техніки розслаблення тоді, коли він відчуває злість або стрес.

Коли ви знаєте можливі причини агресії в підлітків, вам до снаги визначити початкові ознаки агресії у вашої дитини. Не ігноруйте ці ознаки, але й не поспішайте відправляти підлітка на консультацію до психолога. Виявляйте любов і підтримку – це те, що насамперед потрібно підлітку.

І найголовніше, любіть свою дитину такою, яка вона є!

12 КРОКІВ, ЩОБ ВІДНОВИТИ РЕСУРСИ

 

 РЕКОМЕНДАЦІЇ педагогам ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ

 ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ.

Чимало молодих педагогів залишають сферу освіти впродовж перших п’яти років роботи, зіткнувшись із втратою професійної мотивації. Спочатку зникає ентузіазм, згодом падає концентрація, погіршується якість підготовки до уроків, з’являється роздратування, а потім і думка – чи вартує воно того?

    Звісно, на рівень мотивації впливають як внутрішні (любов до навчального процесу, навички спілкування з дітьми і колегами) так і зовнішні фактори (зарплата, статус викладання, складні умови праці, подальша освіта). Саме тому нижче ми розглянемо засоби мотивування, які доступні перш за все педагогамта спрямовані на покращення психологічного стану.

 

А ви у групі ризику?

 Цікаво, що люди, схильні до емоційного виснаження та втрати мотивації, мають багато спільного. Наприклад,  риси характеру:

1.                  Ідеалізм, перфекціонізм, бажання все зробити якомога краще.

2.                 Схильність до почуття провини, жертвування власними інтересами, бажання брати на себе забагато відповідальності. При цьому не важливо, чи дійсно ваша робота пов’язана з великою відповідальністю, чи ви самі уявили та поклали її на себе.

3.                 Бажання догодити всім, страх розчарувати, втратити репутацію через відмову допомогти, невміння сказати «ні»;

4.                 Схильність до образ, завищені очікування стосовно себе та інших.

5.                 Схильність переоцінювати доброзичливість колективу/дітей, недооцінка негативних факторів.

6.                 Як правило, описані вище стани тягнуться роками, адже люди схильні не помічати або пишатися цими рисами. І при цьому вони не розуміють, наскільки шкодять здоров’ю і життю. Саме тому наведені шаблони поведінки варто відслідковувати та позваблятися їх. Майте на увазі – навіть найменші ознаки апатії чи роздратування можуть бути передвісниками системних змін у організмі.

Впізнали себе? 

СПОСОБІВ ПОКРАЩИТИ САМОПОЧУТТЯ ТА ПОВЕРНУТИ МОТИВАЦІЮ ДУЖЕ БАГАТО:

1.                  20% часу дають 80% результату. І навпаки – 80% часу дають 20% результату. Звісно, можна, а інколи й треба, піддаватися спокусі попрацювати над уроком чи проєктом довше, але робіть це обережно. Існує певний об’єм робіт, який ви можете виконувати регулярно і не втрачати при цьому мотивацію. Межа між максимально можливим рівнем напругим і тим, що вас «зламає», дуже тонка, як соломинка, що зламала спину верблюда. Схожим чином знижується і ресурс техніки. Перевищення припустимого навантаження на 10-20% скорочує строк служби техніки у 20-200 разів.

2.                 Записуйте все. Цей мотиваційний прийом часто використовують письменники, адже їхня робота розтягнута у часі та не може бути завершена без підтримання себе у належному психологічному стані. Аби невпинно живити мотивацію, важливо мати постійні, нехай навіть і маленькі, досягнення. Заведіть окремий зошит (або електронний документ) та записуйте до нього всі професійні досягнення чи ідеї, навіть незначні, вказавши день, місяць та рік. Виконавши роботу, ми швидко про неї забуваємо, тож інколи важко точно пригадати, скільки саме було зроблено за той чи інший проміжок часу. Нотування допомагає візуалізувати досягнення. Інколи достатньо відкрити зошит та кинути оком на записи, аби переконатися – я маю прогрес і вельми непоганий.

3.                 Відпочивати треба вміти. Сама собою ця навичка не з’явиться. Складність полягає у тому, що ми маємо як тіло, так і свідомість, тож утомитися може як одне, так і інше. Буває, що тіло виснажене, а от свідомість ні, через що навіть під ковдрою ми продовжуємо рахувати овечок і години сну, втрачені за цим заняттям. Однією з основних причин відсутності нормального відпочинку є малорухливий спосіб життя. Учитель працює розумом, тож і втомлюєтеся ви емоційно, тоді як фізично ви повні сил. Якщо домашній кіт не використовує накопичену енергію протягом дня, чекайте захворювань, нічної активності та навіть агресії. У цьому відношенні ми мало відрізняємося від своїх хатніх улюбленців. Вісім годин сидячої роботи мають компенсуватись однією-двома годинами прогулянок чи бігу. Якщо ви не тренуєте серце – решта органів працює в умовах підвищеного навантаження, а то й перевантаження. У це важко повірити, але саме малорухливий спосіб життя є найбільш енерговитратним для тіла.

4.                 Постійний стрес – корінь емоційного виснаження. Стрес виникає через накопичення образ, невдоволення, очікувань, почуття вини, страху, сорому, гніву, заздрощів та жалості до себе. Заведіть зошит та випишіть усі негативні ситуації, що можете пригадати. Чітко розділіть їх на ті, де вплинути на ситуацію у ваших силах і ті, де рішення лежить поза межами зусиль та відпустіть останні. Зауважте – спроба вплинути чи змінити іншу людину, нав’язливо очікуючі певних кроків, найчастіше лежить поза вашими можливостями, тож припиніть прокручувати у голові образливі слова, уявляти, як змусите учнів чи батьків покаятися та визнати провину. Якщо уявні ситуації не мають жодного шансу втілитись або спрацювати – полиште їх. Роздуми та прокручування у голові негативних подій – даремно витрачений час. Позбудьтесь їх, і ви здивуєтеся, скільки сил та здоров’я було збережено.

5.                 Спробуйте щось нове. Чимало вчителів соромляться привносити у навчання власні захоплення, вважаючи це чимось недоречним. Утім, якщо ви знаходите активність корисною для самопочуття чи здоров’я, то це чудова звичка, що стане у пригоді й учням.  Почніть свій день із заняття йогою, якщо ходите у групу поза роботою. Інколи, все, що потрібно аби лишатись вмотивованим – змінити розпорядок та додати щось нове і захоплююче у свій день.

 

 Як мотивувати здобувачів освіти під час дистанційного навчання?

Існує декілька моделей мотивацій. Одна з них — модель ARCS.

Вона будується на 4 основних елементах: увага, актуальність, впевненість та задоволення.

Подивімося, як ми можемо покращити кожну складову, аби підвищити мотивацію здобувачів освіти:

1. Увага

Нашу увагу можна поділити на 2 види:

Мимовільна — здивованість, наша реакція на щось неочікуване.

Довільна — допитливість, наше бажання виконати складну задачу.

Методи привернення уваги:

- Гумор. Зберігаємо увагу учнів за допомогою жартів.

- Конфлікт. Протиставляємо минулі знання учнів новим.

- Приклади. Пояснюємо матеріал у вигляді історій.

- Активна участь. Залучаємо аудиторію шляхом ігор, дискусій тощо.

2. Актуальність

Ті, хто навчаються, мають відчути, що інформація є корисною для них. Аби підвищити мотивацію, використовуємо мову та приклади, що будуть їм близькими.

Корисні стратегії:

- Використання матеріалу. Пояснюємо, як можна використати цю інформацію.

- Доцільність сьогодні. Пояснюємо, чим ця тема актуальна сьогодні.

- Доцільність завтра. Пояснюємо, чому ця тема буде актуальною в майбутньому.

- Зразки. Даємо їм інтерв’ю відомих осіб, які пов’язані з нашою темою.

3. Впевненість

Аби досягти кращих результатів, студент  спершу має відчути, що він може це зробити. Для цього вони мають управляти процесом навчання.

Підвищити впевненість можна такими способами:

- Цілі курсу. Пояснюємо цілі курсу, аби вони оцінили свою здатність їх досягти.

- Кроки до успіху. Перед кожним заняттям пояснюємо, як воно наблизить їх до цілі.

- Оцінювання. Пояснюємо, як вони можуть самостійно перевірити рівень своїх знань.

- Зворотний зв’язок. Допомагаємо їм зрозуміти, на якому етапі вони застрягли.

4. Задоволеність

Ті, хто навчаються, мають отримувати задоволення від здобутих знань або від вивчання нових. Це змусить їх повертатися до курсу із задоволенням.

Методи підвищення задоволеності:

- Нагороди. Винагороджуємо кожний крок студента до успіху.

- Можливості. Пояснюємо, які можливості відкриваються після опанування навички.

- Розмір нагороди. Робимо так, аби винагороди не перевищували складності завдання.

- Зворотний зв’язок. Нагадуємо здобувачам освіти про їх досягнення.

Вищий рівень мотивованості збобувачів освіти  допоможе досягти вищих успіхів не тільки їм, а і нам. Але пасивність тих, хто навчається, не завжди може бути результатом відсутності мотивації.