Чарлі Чаплін прожив 88 років.

Він залишив нам 4 заяви:

1. Ніщо не вічне в цьому світі, навіть наші проблеми.
2. Я люблю гуляти під дощем, тому що ніхто не може бачити мої сльози.
3. Найбільш втрачений день в житті – це день, коли ми не сміємося.
4. Шість найкращих лікарів у світі:

• Сонце
• Відпочинок
• Фізичні вправи
• Дієта
• Самоповага
• Друзі

Дотримуйтеся їх на всіх етапах свого життя і насолоджуйтеся здоровим життям…
Якщо ви побачите місяць, ви побачите красу Бога…
Якщо ви побачите сонце, ви побачите силу Бога…
Якщо ви побачите дзеркало, ви побачите найкраще творіння Бога. Так що вірте в це.

Ми всі туристи, Бог – наш турагент, який вже визначив наші маршрути, бронювання та напрямки … довіряй йому і насолоджуйся життям.
Життя це просто подорож! Тому, живіть сьогодні!
Завтра може і не бути.

Думати про погане - це все одно, що мріяти про неприємності.

 Думайте лише про хороше! І нехай ваші мрії здійснюються!

1. Будьте собою. Не намагайтеся змінити те, ким ви є.

Не намагайтеся відповідати стандартам і вписуватися в рамки, які вам не підходять. Бути собою – дуже важливо. Навколишні вас так ніколи і не зрозуміють, якщо будете постійно приховувати те, ким є насправді.

2. Забудьте про злості.

Припиніть постійно злитися і чіплятися за негативні емоції. Прийміть свою злість і відпустіть її. Не дозволяйте негативним емоціям керувати вами і вашим життям.

3. Як можна частіше мисліть позитивно.

Чим позитивніше ви будете думати, тим прекрасніше в кінцевому підсумку буде ваше життя. Ви не можете постійно накручувати себе, що все складеться погано. Впустіть у своє серце оптимізм.

4. Говоріть оточуючим про свої почуття.

Не відгороджуйтесь від близьких людей. Вони заслуговують знати, що ви відчуваєте. Якщо не будете ділитися своїми емоціями і почуттями, то можете виявитися в емоційній ізоляції.

5. Говоріть «будь ласка» і «дякую».

Бути ввічливим не так вже й складно. Просто вживайте ці слова в мові. Виявляйте до інших людей стільки доброти, скільки вони виявляють до вас.

6. Не обманюйте.

Брехня призводить до проблем з довірою. І хоч правда часом заподіює біль, ті, кого вона стосується, заслуговують її знати.

7. Не чекайте від людей тільки найгіршого.

Не припиняйте спілкуватися з людиною через якісь (можливо, надумані) дрібниці. Всі ми люди. Всі ми здатні змінюватися. Давайте другий шанс тим, хто його заслуговує.

8. Думайте про оточуючих людей.

Не зациклюйтесь на собі. Іноді важливо приділяти час роздумам про те, що відчувають інші люди. Значення мають не тільки ваші емоції і почуття.

9. Просіть вибачення, коли це необхідно.

Не намагайтеся уникнути вибачень. Якщо вам потрібно попросити вибачення, зробіть це. Життя занадто коротке для того, щоб ризикувати хорошими відносинами. Якщо відчуваєте свою вину, просто попросіть пробачення.

10. Проводьте час з тими, хто для вас важливий.

Не забувайте показувати дорогим для вас людям, що вони важливі. Нагадуємо ще раз – життя занадто коротке.

11. Виконуйте те, що обіцяєте.

Не обіцяйте, якщо не готові або не можете стримати свою обіцянку. Погоджуйтеся тільки на те, що дійсно готові зробити.

Як правильно реагувати на грубість підлітків?

Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію.

У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття.

Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше того, грубість тут буде виглядати по-дитячому.

Коли ваша дитина грубить, відразу ж вкажіть їй на це, щоб вона завжди знала, що перейшла межу.

Не соромтеся роз’яснити їй, як правильно. Тільки спробуйте зробити це не у вигляді моралізаторства, а під час дружньої бесіди, ще краще – на власному прикладі. Зверніть увагу, як ви, дорослі, спілкуєтесь між собою в сім’ї. Недарма кажуть, що скільки б ми не вчили своїх дітей хорошим манерам, вони все одно будуть вести себе, як їхні батьки.

Ніколи не вступайте в суперечки. Не треба демонстративно зітхати, знизувати плечима, показувати, що ви розсерджені. Як не треба і вмовляти, перестерігати, лаятися – така тактика ніколи не спрацьовує, а тільки посилює подібну поведінку.

Як показують дослідження, діти-підлітки перестають грубити, коли бачать, що це … неефективно для залучення вашої уваги. Тому тримайтеся нейтрально, не відповідайте. Наприклад, дивіться відсторонено на що-небудь, а якщо не допомагає, закрийтеся в іншій кімнаті. Просто відмовтеся продовжувати розмову, поки син (дочка) грубить, і робіть так ЗАВЖДИ.

Важливий момент: намагайтеся поправляти дитину, якщо вона неправильно і грубо поводиться, віч-на-віч, а не в присутності інших дорослих або підлітків. Інакше можете нарватися на ще більшу грубість – пам’ятайте, що ваша дитина вже не маленька і болісно сприймає будь-яку критику на свою адресу, тим більше на людях!

Заохочуйте шанобливу, правильну поведінку якомога частіше – це найпростіший спосіб домогтися бажаного. А адже згідно з дослідженнями, батьки підлітків в більшості випадків роблять навпаки: замість того щоб звертати увагу на хороше, постійно вказують на погане. І тому як тільки ви побачите або почуєте, що ваш “грубіян” проявляє ввічливість або повагу, обов’язково похваліть його, оцініть його старання, навіть якщо не зовсім вийшло, але ви бачите, що він старався. Це йому сподобається!

Ця книга покликана допомогти батькам зрозуміти і прийняти свою «нову» дитину, яка подорослішала. Дбайливі батьки навчаться розуміти причини поведінки свого підлітка, не приймати скороспішних рішень, знаходити з дитиною спільну мову, вживати правильні слова. А головне — бачити у своїй дитині хороше, навіть якщо цього зараз не видно.

У вільну хвилинку пропоную почитати поради психолога Наталії Герцунь в рамках кампанії по відповідальному батьківству про те, чому крик на дитину - це найгірший метод вирішити проблему❗️

Розпочати варто з того, що крик ніяким чином не впливає на вирішення проблеми і тільки збільшує прірву між дорослими та дітьми.

Як крик впливає на дитину🤬?
📎знижує самооцінку;
📎викликає страх;
📎викликає агресію;
📎позбавляє дитину творчості та креативності;
📎розвиває тривожність;
📎підживлює ґрунт для розвитку можливих психічних розладів;
📎погіршує сон;
📎впливає на апетит;
📎впливає на успішність;
📎погіршує стосунки між рідними та однолітками.

І це, напевно, не весь перелік наслідків від крику дорослих 💔

Чому вплив крику на дитину такий серйозний?
Розповімо трохи про роботу мозку. У дорослої людини відбувається злагоджена взаємодія усіх частин мозку, вони вступають у дію і співпрацюють згідно ситуації. А в дітей все відбувається інакше. Їхня лобна кора, тобто думаюча, аналізуюча та приймаюча рішення частину мозку, дозріває значно пізніше, приблизно до 24 років. Тому діти діють емоційно, а дорослі - логічно.

Чому це важливо розуміти❓

Коли дитина чує крик, то відчуває лише одну сильну емоцію - страх, і її ще не дозрівша лобна кора не може почути та зрозуміти суть вашого незадоволення. Тому крик, крім страху, ніякої повчальної місії не виконує. А якщо цей крик постійний, то він приводить до звикання, і взагалі не викликає ніяких реакцій.

Що потрібно робити для того, аби дитина вас почула 📣?

Спочатку потрібно розповісти про те, що відбувається з вами. Наприклад: «Доню, я дуже засмутилася через, те що у твоїй кімнаті такий безлад. Що тобі заважало прибрати там?» В такий спосіб ви повідомили дитину про свої почуття і спробували зрозуміти, що їй заважало. Це суттєво відрізняється від звичного варіанту: «Скільки разів можна повторювати, що потрібно прибирати! Здуріти можна від безладу в твоїй кімнаті, що за дитина?!». Різниця відчувається одразу. Щоб здобути нову звичку, потрібно тренуватися щоразу, як виникне бажання вирішити проблему криком.

Помічником у роботі над собою може стати внутрішня кнопка СТОП 🤫

Потрібно на хвилину зупинитися і сказати собі:
📍зупинись, крик не працює;
📍подумай, в який спосіб краще донести інформацію;
📍дій, роби це!

Важко бути ідеальними батьками, адже ми всього-на-всього люди, та маючи бажання будувати міцні та дружні стосунки зі своїми дітьми – ми на вірній дорозі 

Як уникати конфліктів з підлітками під час карантину: дієві поради

Як уникати конфліктів з підлітками під час карантину: дієві поради

 
Постійне перебування з дітьми в одному будинку зробило батьківські будні ще жорсткішими. Психологи запевняють, що особливо складно на карантині з підлітками, адже вони розчаровані через соціальне розмежуванням з друзями і часто зриваються на дорослих.

Як уникнути кконфлікту з підлітком, коли

• Дитина каже, що хоче зустрітися з друзями

Хоча в глибині душі підліток не хоче протистояти батькам, але він хоче зустрітися з товаришами і відновити нормальне життя підлітків.
Але замість того, щоб казати, що ваша дитина безвідповідальна чи егоїстична, спочатку скажіть підлітку, що ви розумієте його необхідність бачити друзів. І разом з тим скажіть, чому самоізоляція важлива.

Поясність дитині, чим загрожує зустріч з друзями під час карантину 
Нагадайте також про те, що самоізоляція не триватиме вічно і що це може врятувати життя близьким людям.

• Дитина не перестає проводити час за комп’ютером

Діти часто на карантині грають в ігри на комп’ютері чи проводять багато годин в інтернеті, адже там вони можуть поспілкуватися зі своїми друзями.
Замість того, щоб кричати, зачекайте, поки дитина закінчить гру. А після цього поговоріть про шкоду такого проведення часу. Запитайте, чи дитина та її товариші коли-небудь помічали ознаки того, що вони “перестаралися з іграми”, наприклад, що відкладали важливі речі, зокрема виконання домашнього завдання чи приймання душу.
Після цього встановіть добові обмеження. Наприклад, ніяких відеоігор до закінчення виконання шкільної роботи або після обіду до вечері. І обов’язково запропонуйте інші заходи, які ви можете проводити разом, щоб підліток полюбив проводити час з вами, а не товаришами в інтернеті.

• Підліток засмучений через збільшення ваги на карантині

Оскільки підліток не може інтенсивно займатися спортом вдома, більше рухатися, а тому постійно переїдає на карантині і може набрати зайву вагу та засмутитися.
Спробуйте підтримати дитину, а не осуджувати її. Поговоріть про те, що дієти не завжди працюють, і що краще постійно займатися спортом, що корисно для здоров’я. Також радимо залучати всю сім’ю до регулярних групових занять, наприклад, до бігу чи фітнесу за допомогою онлайн-відео.

Займайтеся з дитиною спортом вдома.
Також ви можете попросити підлітка допомогти вам приготувати здорову їжу. Загалом, наведіть хороший приклад та покажіть, як потрібно харчуватися на карантині.

• Підліток часто замикається в кімнаті

Після сварки батьки можуть помітити, що підлітки замикаються у своїй кімнаті та не пускають туди рідних людей. Адже, на думку дитини, її кімната – це приватний простір, де вона всім керує і може взяти паузу, аби там відпочити.
Зазначимо, що в такі періоди, важливо, щоб підліток не проводив багато часу на самоті в телефоні. Батьки можуть спробувати підтримати дитину, наприклад, запропонуйте їм прогулятися та відверто поговоріть про самопочуття чи проблеми в сім’ї.

• Дитина постійно свариться з братами чи сестрами

Зараз підлітки разом з сім’єю цілодобово і через це можуть виникати часті конфлікти між дітьми. Але це нормально, якщо тільки підлітки можуть знайти між собою компроміс та згодом вирішити проблему.
Батьки повинні втручатися лише в тому випадку, якщо діти починають застосовувати фізичну силу. Якщо ж ваші діти постійно сваряться, то радимо збирати сімейні наради, де кожен зможе озвучити свої почуття.

(з просторів Інтернету поради від психологині Таніт Кері)

До чого приводить залежність від смартфону?

До чого приводить залежність від смартфону?

"Правда нашого часу"

Сьогодні досить часто можна помітити, як, замість спілкування, молоді люди проводять час разом кожен у своєму телефоні. Зазвичай, користувачі смартфонів починають свій день із, наприклад, перегляду соціальних мереж або стрічки новин та закінчують його так само. «Розумні гаджети» стали невід’ємною частиною нашого життя: люди використовують їх не лише для дзвінків або повідомлень, але й для перевірки погоди, здійснення онлайн-покупок, пошуку роботи тощо. Та науковці стверджують, що, поза нашою увагою, залежність від смартфонів радикально змінює наші життя, і це не завжди має позитивні наслідки.

Вчені попереджають: надмірне використання смартфонів може призвести до розвитку депресії, тривоги та стресових станів. Більш того, часте використання телефону, а особливо–у другій половині дня, погано впливає на якість сну, викликає фізичний дискомфорт, головний біль та знижує гостроту зору. 90% користувачів хоча би раз відчували так званий фантомний вібраційний синдром – коли здається, ніби дзвонить або вібрує мобільний телефон.

Та всі ці прояви – це лише незначна частина більшої проблеми.

​Вплив на інтелект

Останні дослідження доводять, що використання розумних гаджетів негативно впливає на інтелектуальний рівень людини. Уважність може знижуватися навіть тоді, коли смартфонами де-факто не користуються: навіть того, що гаджет просто є поруч, достатньо, щоб несвідомо відволікати увагу.

Вся справа у тому, пояснюють вчені, що смартфони стали невід’ємним «вікном у світ», а тому наш мозок автоматично приділяє їм увагу: «сигнал із телефону (свого, не чужого) активує ту ж саму недобровільну систему уваги, яка відповідає за сприйняття звуку свого імені».

Часте покладання на «кишеньковий інтернет» у пошуках відповідей на запитання також значно знижує спроможність мозку запам’ятовувати інформацію.

https//youtu.be/uVDABiqYlRE

Емоційні (психологічні) потреби

Одним з основних критеріїв зрілості є те, що доросла людина уже має вміти подбати про свої потреби. І якщо з фізіологічними потребами (у їжі, сні, безпеці та ін.) ніби все зрозуміло, то з психологічними у нас якийсь геп!

Хоча, я вам скажу, що і з фізичними потребами не все так просто. Пам'ятаєте єврейський анекдот:

"Одеса. Двір.
- Абрамчик, йди додому!
- Мам, я що замерз?
- Ні, ти їсти хочеш."

Так от, не такий уже це і анекдот. Люди часто справді не вміють розібратися чого хочуть.

А щодо психологічних потреб - то ми навіть не задумуємося, що вони у нас є...

Можемо навіть зробити експеримент - спробуйте пригадати ось так, з льоту, які свої психологічні потреби ви можете назвати?

Насправді основних психологічних (або емоційних потреб) у нас є п‘ять:
1) в безумовній любові, турботі та прийнятті
2) в автономії та відчутті компетентності
3) в реалістичних межах та самоконтролі
4) у вираженні своїх почуттів та потреб
5) у спонтанності та грі

І якщо фізіологічні потреби важаються потребами нижчого рівня, бо вони відповідають за наше виживання, то психологічні потреби - відносять до вищих, бо вони уже не про виживання, а про те як ми живемо, про якість нашого життя.

Скільки би уваги ви не приділяли своїй дитині, 

існує вірогідність, що прийде момент, коли ви будете шкодувати, 

що не провели більше часу разом. 

Не втрачайте ні миті!

ГІМНАСТИКА  МОЗКУ. НЕЙРОГІМНАСТИКА І ОСВІТНЯ КІНЕЗІОЛОГІЯ

     Наукові дослідження, що проводяться в психології і нейрофізіології виявили, що певні фізичні рухи впливають на розвиток інтелекту людини.

На підставі отриманих висновків виникла нова система - Освітня кінезіологія, спрямована на вивчення зв'язків розум-тіло, і оптимізацію діяльності мозку через фізичні рухи.

На теоретичній базі освітньої кінезіології американськими психологами Полом і Гейлом Деннисон була розроблена програма Нейрогімнастики - "Гімнастика мозку". Це методика активації природних механізмів роботи мозку за допомогою фізичних вправ, поєднання руху і думки.

   За допомогою спеціально підібраних вправ організм координує роботу правої і лівої півкулі і розвиває взаємодію тіла і інтелекту.

Кожна з вправ нейрогімнастики, сприяє збудженню певної ділянки мозку і вмикає механізм об'єднання думки і рухи. В результаті цього новий навчальний матеріал сприймається більш цілісно і природно, як би розумом і тілом, і тому краще запам'ятовується. 

   Освітня кінезіологія рекомендується для кожного, хто бажає поліпшити якість і зміст свого життя і отримати задоволення від рухів.

 Виконання кінезіологічних вправ можливо як вдома, так і на предметних уроках або на спеціальних заняттях. Заняття починаються з вивчення вправ, які поступово ускладнюються, і збільшується обсяг виконуваних завдань.