Дієві вправи. Рекомендуємо зберегти в нотатки або виписати, адже у стані стресу можете не згадати. І за можливості — перечитувати й повторювати. 

 

🟣 Вправа на контроль стоп, спини, очей і рук

У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки.

⚪ Стопи. Що б не відбувалося, перевіряйте себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. Коли чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Контакт із ногами дає можливість рухатися.

⚪ Спина. Якщо у вас є можливість на щось спертися, зробіть це. Коли стає страшно, притуліться до стіни чи спинки стільця.

⚪ Очі. Роздивіться, що є навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним/нею поглядом. Коли страшно, ми часто говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. Покліпайте очима й знайдіть яскраву точку, аби сфокусуватися.

⚪ Руки. Стисніть і розтисніть кулаки, потріть руки, обійміть себе. У сильному стресі ми втрачаємо контакт зі своїм тілом. Буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше загортайтеся в ковдру.

🟣 Вправа: точка між підмізинним пальцем і мізинцем

Екстрена допомога під час паніки. Знайдіть точку між безіменним пальцем і мізинцем. Натисніть на неї. 

🟣 Вправа на простукування грудної клітки 

Простукуйте грудну клітку, з’єднуючи руки, з періодичністю один удар на секунду, чергуючи руки. Проговоріть: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшується.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

🟣 Вправа “потягуньки”

Цю вправу треба обов'язково запам'ятати.  Як тільки з’являється можливість, робіть “потягуньки”: тягніться вверх. Якщо вмієте займатися йогою чи стретчингом, саме час згадати ці вправи. 

У стані стресу м’язи спазмуються. Треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.

Якщо перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоб швидко думати й реагувати.

🛌 *Коли ви не можете заснути. Дихальна вправа для сну*

📌Збережіть цю нотатку, та поверніться до неї в той момент, коли ви не можете заснути. Це коротка дихальна вправа, яка допоможе приборкати ваші думки, що заважають сну.

🌖Дихання Місяця - це буддистська дихальна практика, яка може бути знайома й тим, хто займається йогою, відома під назвою Chandra Bhendana, й базується на диханні  лише через ліву ніздрю. Ліву частину тіла вони пов'язують з нервовою системою, яка сприяє заспокоєнню та сну.

🧘‍♀️Перевага цієї дуже короткої вправи в тому, що її можна робити де б ви не знаходились і в будь-яких умовах:

1️.Зручно сядьте або ляжте

2️.Закрийте очі та розслабте повіки. Уявіть, що ви лежите в приємній прохолодній воді.

3️.Прикрийте праву ніздрю великим пальцем правої руки.

4️.Розслабте та випряміть інші чотири пальці правої руки

5️.Вдихніть через ліву ніздрю, а  потім прикрийте її чотирма вільними пальцями правої руки. При цьому відпустіть ваш великий палець з правої ніздрі та видихніть через праву ніздрю.

6️.Повторюйте протягом кількох хвилин: вдихаємо через ліву ніздрю, прикриваючи праву великим пальцем, видихаємо через праву, прикриваючи ліву ніздрю рештою пальців.

7️.Повторюємо, поки дихання не стане дуже повільним та спокійним, ваш мозок стане менш тривожним і ви зможете заснути.

🌞Дзеркальний тип дихання через праву ніздрю називається Nadi Shodhana - і це дуже простий спосіб, аби заспокоїти ваші емоції, та корисна вправа, коли вам потрібно сфокусуватись та перезавантажитись. Можна її практикувати в моменти тривожності та стресу.

🤔Що про це говорять науковці?

🧠Більшість органів в організмі (включаючи півкулі головного мозку) іннервуються волокнами симпатичної нервової системи (відповідальна за функції “бийся або біжи”), так і парасимпатичної нервової системи (“відпочинок і перетравлення”). 

 👃У носі теж багато цих нервових закінчень.  У нас є один набір нервів, який охоплює умовно праву частину тіла і праву ніздрю, і інший, який охоплює ліву сторону і ліву ніздрю. 

👩‍⚕️Вчені стверджують, що ці волокна мають протилежний ефект.  Це означає, що змінюючи вдихи та видихи через певну ніздрю, ви можете перемикати функції організму і допомогти собі розслабитися чи сфокусуватися.

Спеціально для дітей і батьків створено сервіс кризової психологічної допомоги "Ми поруч". 

Психологи готові провести консультацію у зручний для вас час. 

Вони допоможуть виговоритися, щоб легше переживати невизначенність, розлуку з близькими та друзями.

Консультації дітей, підлітків, дорослих, а також батьків разом з дітьми.

Залишити заявку:

👉 в Telegram t.me/kidsMentalHelpBot (цілодобово)

👉 за гарячою лінією (з 8 до 22)

📌 +38 (096) 039-22-58

📌 +38 (099) 198-57-95

📌 +38 (063) 558-12-82

Лікуйте душі, тільки не таблетками,

Не теплим чаєм, не сухим вином

І навіть не тонкими сигаретками,

Лікуйте запахом, що зранку за вікном,

Хорошими думками, радістю, коханням,

Обіймами, теплішими за плед,

Завжди приємним без образ прощанням,

Цілунками, солодшими за мед.

Життя летить, не гайте свого часу

На негатив, печаль, щодений сум.

Щасливим бути легше, ніж нещасним,

Тож замініть думок своїх парфум.

Nastya Polishchuk

І нічого собі не вигадуй,

Не шкодуй за прожитим вже днем.

Неприємне минуле не згадуй,

Хоч пече воно в серці вогнем.

Коли зможеш його відпустити,

Не лишивши і сліду в душі,

Заодно і собі все простити…

Ти зупиниш рясних сліз дощі.

Просто знай, що не все так погано

І журбу із душі проганяй.

Це життя тобі Господом дано,

Насолоджуйся ним, не страждай !

Достатньо одного доброго погляду, усмішки, звичайної уваги, щоб зігріти чиєсь серце і зробити день незабутнім. Не скупіться, даруйте свою любов людям, яким так її не вистачає...

А диво поруч...Кожну мить!

Воно в сніжинках на долоні...

У хмарці снігу, що лежить,

Мов срібний пух, на підвіконні...

В далекім полум'ї зірок,

Які запалює незримо

Для нас з любов'ю Батько-Бог!

Дива у нас перед очима!

У сяйві вогників очей

Щасливих діток, що сміються...

В обіймах рідних нам людей...

Дива...Вони не продаються...

І їх насправді не знайдеш

Посеред краму в магазині...

Вони навколо! Світ без меж !

Дива живуть в самій людині...

Вони не в датах, не в святах,

Не в новорічні тільки ночі...

Вони у серці і думках,

Якщо ти дійсно цього хочеш !

Та є щось більше за дива...

Їх недостатньо просто мати...

Бо справжня казка ожива,

Коли ти вмієш віддавати !

Дістати диво із грудей

І вкласти в інших буть готовим

І сотні вогників очей

Примножать дар цей сторазово !

Даруєш іншим і в ту мить

Збагнеш, що диво не зникає...

Яснішим вогником горить

І змерзлі душі зігріває !

А диво поруч, серед вас...

У візерунках на сніжині...

Не у крамницях...Диво в нас!

Стукоче серцем у людині!

  # Огнєва І

*Що допомагає жити під час війни?* 

Після хвилі емоцій, які ми всі пережили наша психіка поволі стабілізується. Ми думаємо про те, що буде далі, як діяти в новій реальності, звикаємо до невизначеності та все одно будуємо плани на майбутнє. Усвідомлюємо, що все змінилось і треба жити відповідно до нових умов. Дуже важливо вийти на фазу адаптації, у якій ми діятимемо раціонально, усвідомлено та більш стійко.  Як собі в цьому допомогти?

✅ Знизьте інформаційні потоки вдвічі. 

Читайте ще раз - вдвічі. Довіряйте - лише офіційним джерелам. Спробуйте один день, і побачите різницю. 

✅ Зателефонуйте близьким та поділіться гарною новиною.

Чимось хорошим, життєвим, гарним, планами на майбутнє. Щось класне завжди є. Перемовини проводьте не більше 2 хвилин! Попросіть їх теж розказати вам щось хороше. Таким чином ви будете відчувати підтримку й побачите, що в цій складній ситуації є справжнє теперішнє, яке надихає.

✅ Допоможіть іншим. 

Це дає відчуття внутрішньої сили. Комусь зараз гірше, і вони потребують вашої допомоги. Якщо волонтерством вам зараз займатись важко – це може бути одна старенька бабуся біля магазину, охоронець будинку, або хтось, хто потребує допомоги. Маленькі речі, які дадуть сил іншим і особливо - вам самим. Ви можете. Ви допомогли. Ви для когось змінили день.  

✅ Пограйте з дітьми.

Діти вміють перемикатися на приємне. Війна - чи не війна - щось маленьке приємне обов’язково дозволяйте. Вони малюють – тож і ви малюйте. Вони читають книжки – і ви читайте. Вони грають у ляльки – і ви грайте.

✅ Створюйте ЩОДЕННИК ЖИТТЯ.

 У ньому ви запишете все, що вам дав цей день. Свої почуття, свої думки. Ви знайдете свої власні рецепти спокою й станете провідником сили для інших. Писати - дуже допомагає, структурує і заспокоює.  І, головне, - після нашої остаточної перемоги – ми всі опублікуємо ЩОДЕННИК ЖИТТЯ УКРАЇНИ, де впишемо гідність і славу кожного героя і кожного українця. Де розкажемо світові, як нам було страшно, і як ми кожен день вірили у краще. І допомагали один одному. Кожну годину під обстрілами й бомбардуванням, у часи розпачу, і часи спокою.

У стані адаптації треба усвідомити: ми знаходимося в нових умовах на невизначений термін. Треба вчитися в них функціонувати.

Слава Україні! 🇺🇦

Суцільний стрес  позначається на самопочутті й соціальних контактах. У такі непрості часи важко зберігати спокій і врівноваженість. Конфлікти можуть виникати на фоні страху та поганого фізичного самопочуття, невизначеності чи незадоволенні елементарних базових життєво важливих потреб. 

📌Перше, що треба зробити — усвідомити, що «нервовий стан» — це нормальна реакція на ненормальні події. Намагаємося адекватно реагувати на роздратування, страх, гнів, сльози оточуючих. 

📌Думаємо, що доброго для себе та інших можемо зробити зараз. Коли увага зосереджена на тому, що я можу і маю сьогодні зробити, не залишається часу на переживання та непорозуміння з іншими.

📌Спрямованість на інших людей і прагнення допомогти стабілізує наш власний емоційний стан, знижує тривожність, зменшує відчуття страху і робить нас менш конфліктними. 

📌Турбуємося про себе. Добре мати якийсь час для себе та задовольняти свої базові потреби: у їжі, сні та відпочинку, теплі, спілкуванні та усамітненні.

Україна переможе!!!

‼️П'ЯТЬ ПОМИЛОК ПІДТРИМКИ

"Все буде добре", "не переймайся", "це не кінець світу", "я ж казав (ла)" - це НЕ підтримка!

Немає універсальної формули, що підходить для будь-якого випадку. Але зате є речі, які точно НЕ треба робити, тому що вони ніяк НЕ допомагають і НЕ є підтримкою.

1. ПОРОЖНІ ОБІЦЯНКИ

"Все буде добре", "усе владнається", "життя обов'язково налагодиться" - це порожні обіцянки. Ви не можете знати напевно, що чекає нас в майбутньому (якщо, звичайно, ви не екстрасенс), а в такому формулюванні ще й підкреслюєте, як зараз погано (адже добре, якщо воно взагалі буде, то тільки в майбутньому).

Якщо не знаєте, що сказати, - мовчіть, будьте поруч і обіймайте. Ви здивуєтеся, але один з найефективніших способів підтримки - теплі дружні обійми і прості слова співчуття ( "мені дуже шкода", "я так тобі співчуваю").

2. ЗАБОРОНА НА ЕМОЦІЇ

"Не плач", "не треба так хвилюватися", "заспокойся", "візьми себе в руки" і т.д.

Якщо ви дійсно хочете підтримати людину, а не просто позбутися її - то ви як раз таки будете допомагати їй проявляти свої емоції, а не придушувати їх. Ні для кого не новина, що стримані емоції руйнують нас зсередини, перетворюються в хвороби і отруюють нам життя.

Будь-яка людина має право сумувати, злитися, відчувати образу, коли знаходиться у важкій життєвій ситуації. До друзів і близьких ми звертаємося не тоді, коли хочемо виглядати дорослими, розумними і сильними, а тоді, коли хочемо просто побути самими собою, нічого з себе не зображуючи.

Тому, якщо ви хочете підтримати або втішити когось - дайте йому можливість розповісти про свої переживання.

3. Знецінення ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ

"Це не варто таких сліз", "це не кінець світу", "нічого ж по суті не сталося", "це можна пережити" і т.д.

Якщо ви не розумієте почуття іншої людини, не знаєте, як влаштовані її переживання - це не означає, що вона не страждає. І навіть те, що "в Африці діти голодують" або "є ті, кому набагато гірше», не робить її страждання меншими.

Але найстрашніше те, що знецінення заподіює реальну шкоду. Людина перестає відчувати себе значущою і важливою для вас, відчуває себе непотрібною, втрачає здатність до довіри.

До речі, психологи відносять знецінення до однієї зі складових емоційного насильства.

4. БЕЗГЛУЗДІ ПОРАДИ

Це ж очевидно - будь-якій людині з проблемою вкрай необхідно в першу чергу виговориться і бути почутим. Не отримати мудру пораду, не вислухати настанови, а висловити, наділити  слова тим, що вона відчуває.

А вже поради, адресовані в минуле ( "потрібно було зробити так"), - саме безглузде, що можна сказати. Уже все сталося, минуле не змінити, історія не має умовного способу.

5. ОЦІНОЧНІ КОМЕНТАРІ

"Раніше думати треба було", "а я тебе попереджав (ла)", "все ж було очевидно заздалегідь", "не треба бути таким наївним" і т.д.

Тут навіть коментарі зайві. Цілком зрозуміло, що це не підтримка.

Це банальне самоствердження за рахунок слабшої і вразливішої (бо їй зараз погано, вона проживає горе) людини.

P.S .:

Кращий спосіб підтримати близьку або рідну людину - просто бути поруч, уважно вислуховувати, дбайливо і тепло обіймати.

Не оцінювати і не знецінювати, не перебивати зі своїми коментарями, не переносити на неї свої проекції, домисли і висновки з порадами.

Все, що потрібно - це активна участь, добре співчуття, душевне тепло. Можливість висловити свої почуття, емоції, переживання.

І реальна конкретна допомога (посидіти з дітьми, зібрати грошей, приготувати їжу), а не абстрактні пропозиції.

"Кoли ви знахoдитесь з кимось, хтo ваc тотально приймає - це терапія. Відбувається зцілення."

"Кращий спосіб зцілити людину - це міцно її обійняти"

Арттерапевтична метафора майбуття

«Дорога за обрій»

Війни завжди завершуються, у нашому випадку перемогою, тому що ми обрали свій вільний шлях. А воля це найвища цінність людства!

Щоб нам будо легше долати ці складні дні, чудово малювати образи з ландшафтної арттерапії. Природа - ресурс безмежної сили та відновлення.

У ситуації невизначеності, емоційного та інформаційного вигорання, тотальній небезпеці та близькості до смерті, нам важко концентруватися на майбутньому, логічно й вільно програмувати та уявляти. Тому зараз головним помічником є природа.

Уявіть метафору: дорога в майбутнє за обрій. Спробуйте максимально детально уявити, що навкруги, відчути повітря та власний стан. Зараз ви йдете за обрій по цій дорозі. Спробуйте і відчуйте, таким чином ми через метафору прокладаємо шлях у майбуття. Намагайтеся максимально втримати це в уяві та запам'ятати відчуття в тілі. Звісно намалювати.

Ніби проста вправа - метафора, але програмує нашу психіку на те, що все буде добре, хоча зараз, можливо, це не так. Зверніть увагу, на графічну структуру малюнка:

1. Основні елементи

2. Деталі малюнку

3. Особливі зображення

Подумайте:

1. Чому саме так?

2. Що за обрієм?

3. Як довго буде тривати шлях?

4. Якій він буде складний чи легкий?

5. Хто зможе помогти?

Така чудова метафора, спонукає нас побачити чудову перемогу Україну!

🇺🇦З Вірою в перемогу

👨‍🦱👩‍🦰 Підлітки є особливо вразливими зараз, адже вони вже достатньо дорослі, аби розуміти все, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, аби впоратися зі своїми емоціями та почуттями. 

❗️Якщо ваша дитина каже, що вона в порядку, це не завжди так. Важливо вчасно розпізнати ознаки стресу у своєї дитини, аби відреагувати на них, підтримати дитину та забезпечити її психологічний комфорт. 

📍Ознаки стресу різняться, залежно від віку. Для підлітків характерними є такі:

▫️соматичні (тілесні) реакції на критичні події, які проявляються у фізичних симптомах (біль у животі, головні болі, млявість  тощо)

▪️підвищена збудливість або навпаки – апатія 

незібраність (розсіяність уваги), погіршення пам’яті, забудькуватість   

▫️намотування волосся на палець, кусання нігтів, покашлювання, тремтіння рук (так звані компульсивні прояви)

▪️спроба віддалитися від батьків, уникнення спілкування, замкненість 

▫️поганий сон та кошмари, а від того сонливість у денний час та втрата сил

▪️небезпечна для здоров’я та життя поведінка (наприклад, спроби запису у територіальну оборону; знецінювання спроб дорослих забезпечити безпеку, зокрема відмова евакуюватися, йти у сховище; прогулянки у небезпечних місцях тощо)

▫️нехтування своїми звичними обов’язками  

спалахи гніву, агресивна  поведінка, зокрема щодо близьких дорослих  

▪️відмова від їжі  

📚 Отож, декілька порад психологів як підтримати та надати дитині почуття безпеки і захищеності: 

1️⃣ Говоріть і слухайте. 

Знаходьте час, стишуйте себе та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть дітям відомі вам факти та надавайте їм правдиву інформацію (із врахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій  опинилася країна в цілому та ваша громада зокрема.

2️⃣ Дозвольте емоціям бути. 

Розповідайте про свої почуття та нормалізуйте те, що відчуває дитина. Боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте далі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.  

3️⃣ Плануйте майбутнє. 

Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують. 

4️⃣ Обіймайтеся. 

Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше восьми разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.  

5️⃣ Подивіться разом улюблені фільми. 

Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєстверджуючі фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок. 

6️⃣ Читайте вголос. 

Батьки читають малюкам, це заспокоює та нормалізує. Але підліткам у стресових ситуаціях теж важливо відчути себе захищеними. Спільне читання вголос дає такі відчуття. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки. 

7️⃣ Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

8️⃣ Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. 

Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте такому спілкуванню, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

9️⃣ Долучайте підлітків до допомоги іншим. 

Але робіть це за умов максимальної безпеки. Переважно підлітки хочуть і готові допомогами іншим людям у складних ситуаціях. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

1️⃣0️⃣ Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

☎️ «Гарячі лінії» підтримки:

Київстар

+380675679845

+380969905450

Lifecell

+380636614252

+380633994592

Vodafonе

+380953271521

‼️ Ви – незамінна людина в житті дитини. Ви забезпечуєте їй опору та даєте стишення. Ви пояснюєте та керуєте. Ви захищаєте і забезпечуєте безпеку. Бути такою людиною можливо лише за умови власного стишення, бо лише стабілізувавши свій стан, ви можете стабілізувати свою дитину.

Матеріали підготовлені спільно з UNICEF Ukraine

 

перелицювання відомої казки Олени Пчілки, яка стала народною, на новий лад збадьорить і викличе добру усмішку. А це аж ніяк не зайве в такі дуже невеселі часи. Одначе ми не повинні розучитися усміхатися. Ну і гумор – це ж теж добра сила!

***

Ходить Гарбуз по Городу,

питається свого Роду: 

– Ой чи живі чи здорові 

Всі Родичі Гарбузові?

Обізвалась Жовта Диня, 

Гарбузова Господиня:

- Маю Дітки, плету сітки, 

засипаю багном мітки!

Іще живі та здорові 

Всі Родичі Гарбузові!

Обізвались Огірочки, 

Гарбузові Сини-Дочки: 

- Маєм, Батьку, автомати, –  

добре кришим супостатів!

Обізвалася Морквиця, 

Гарбузовая Сестриця: 

- Маю, Брате, Джавеліни – 

і вже гаряче скотині!

Іще живі та здорові 

Всі Родичі Гарбузові!

Обізвались Буряки, 

Гарбузові Свояки:

- Маєм, Свате, літаки, – 

Ви не слухайте плітки.

Обізвалися Томати: 

- Маєм, Куме, ми гармати.

Обізвалась Бараболя: 

- Маю купи я набоїв. 

А за нею і Квасоля: 

- У руках у Наших Доля!

Обізвався і Салат:

- Кожен тут тепер Солдат!

Іще живі та здорові 

Всі Родичі Гарбузові!

Обізвався Старий Біб: 

- Я їм пляшечок нагріб, 

із напоєм – Смузі зветься, – 

нехай тільки-но припреться.

Обізвався Пастернак:

- Не здолати нас, ніяк!

Ой ти Гарбуз, ти Перистий,

із чим Тебе будем їсти? 

Обізвалося Пуйло. 

Ще такого не було, 

щоб ти на ЗЕМЛІ МОЇЙ

та й добряче попоїв, 

обігрівся та помився 

та до сала примостився, 

спати хочеться тобі, 

іще буде далебі…

Обізвався тут Окріп: 

- Маємо тобі окіп, 

і канаву, і байрак – 

не втічеш від нас ніяк!

Не вдаються твої щі, 

бо гарячі в нас БОРЩІ!!!  

Замість квітів звідусіль 

перець, хрін тобі та сіль! 

Редька каже і Щавель:

- Іди НА.УЙ, корабель!!!

Бо піднявся увесь Рід 

за ЗЕМЕЛЬКУ і НАРІД. 

Іще живі та здорові 

Всі Родичі Гарбузові!

БУДЕМ живі та здорові, 

Всі Родичі Гарбузові!!!

От такі приправи в нас, –

казав дідусь Опанас.

Олег Полознюк 

 Молитва Антуана де Сент-Екзюпері 🙏❤️

НАВЧИ МЕНЕ МИСТЕЦТВУ МАЛЕНЬКИХ КРОКІВ

«Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків.

Зроби мене спостережливим та кмітливим, щоб у строкатості буднів, вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене зворушили.

Навчи мене правильно розпоряджатися часом мого життя. Подаруй мені тонке чуття того, щоб відрізняти головне від другорядного.

Я прошу про силу стриманості й міри, щоб я по життю не пурхав і не ковзав, а розумно планував плин дня, міг бачити вершини і далечінь, і хоч іноді знаходив би час для насолоди мистецтвом.

Допоможи мені зрозуміти, що мрії не можуть бути допомогою. Ні мрії про минуле, ні мрії про майбутнє. Допоможи мені бути тут і зараз, і сприймати цю хвилину, як найважливішу.

Убережи мене від наївної віри, що все в житті має бути легко. Подаруй мені чітке усвідомлення того, що труднощі, поразки, падіння і невдачі є лише природною складовою частиною життя, завдяки якій ми зростаємо і зріємо.

Нагадуй мені, що серце часто сперечається з розумом. Пошли мені в потрібний момент когось, у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її з любов’ю.

Я знаю, що багато проблем вирішуються, якщо нічого не робити, то ж навчи мене терпінню.

Ти знаєш, як сильно нам потрібна дружба. Дай мені бути гідним цього найпрекраснішого і найніжнішого дару долі.

Дай мені багату фантазію, щоб у потрібний момент, у потрібний час, у потрібному місці, мовчки або словами, подарувати комусь необхідне тепло.

Зроби мене людиною, яка вміє достукатися до тих, хто зовсім «внизу».

Убережи мене від страху пропустити щось у житті.

Дай мені не те, чого я собі бажаю, а те, що мені дійсно необхідне.

Навчи мене мистецтву маленьких кроків”.

Антуан-де-Сент-Екзюпері

З любов’ю до кожного українця та українки, разом ми з усім впораємося!

💥Як ужитися з великою кількістю людей в одному домі?*

У цей мінливий час суцільної невизначеності для фізичного порятунку та збереження хоч якогось душевного спокою ми інтуїтивно шукаємо контакту з рідними, друзями, знайомими або навіть незнайомими людьми. 

Гуртом ми почуваємося більш захищеними, незважаючи на всі складнощі, з якими природньо зіштовхуємося, коли на обмеженому просторі перебуває велика кількість людей. Саме тому родичі та знайомі з’їжджаються разом. Також разом вимушені перебувати і люди, які покинули свої домівки через загрозу життю. 

Ось кілька важливих правил, які роблять життя комфортним у будинку-рукавичці.

💥 Турбота. Намагайтеся полегшити життя інших людей. Турбота про інших, думки про інших — про дітей, літніх людей, слабших — забирають зайву тривогу, роздратування, роблять нас більш організованими та дієвими. Коли кожен намагається зробити щось для тих, хто поряд, — це унеможливлює конфлікти та непорозуміння.

💥 Режим життя. Намагайтеся розробити режим, який би влаштовував кожного. Добре, коли всі живуть за спільним узгодженим розкладом в унісон одне з одним. 

💥Особистий простір. Важливо, щоб кожен мешканець мав свій власний, хоч і невеликий, особистий простір: окрему кімнату, окреме ліжко, окремий куточок. Це місце, де за необхідності можна побути на умовній самоті, коли є відчуття «не чую, не бачу, не розмовляю». У цей момент людину треба залишити в спокої.

💥 Робити те, що вмієш найкраще. Коли кожен пропонує співмешканцям свої послуги, вміння й здібності, робить те, в чому він найкращий. Хтось готує їсти, хтось робить необхідні закупівлі, хтось прибирає, хтось доглядає і розважає дітей.

💥 Пробачаємо одне одному недоліки. Всі ми недосконалі, в кожного є недоліки. Пробачаємо їх, дивимося на них крізь пальці, не помічаємо, не критикуємо. Не чуємо і не бачимо слабкостей та негативних рис. Натомість помічаємо все хороше, що є в  людей поряд, підкреслюємо це хороше і хвалимо одне одного. 

ПСИХОЛОГІЯ ВОЄННОГО ЧАСУ

або як зрозуміти та попередити можливий задум ворга з точки зору псих ології груп

Очікування перемоги

Коли виникають розчарування та відчай? Коли є очікування, що війна зупиниться скоро. Супротивник дійсно чекає, що ми скотимось у відчай від довгого очікування перемоги до капітуляції та тягне гуму. Це інформаційно-психологічна тактика.

Як не втратити ресурс та розрахувати сили при довгій дистанції. Перше, це зрозуміти, що сили нам потрібні та знайти своє джерело, де черпати ресурс постійно.

Що об'єднує нас та надає нам ресурс?

🟠Активність. Спробуйте знайти для себе діяльність, яка сприятиме вашій активній позиції та користі стосовно ситуації. Спробуйте відчути себе корисною/-им відповідно до умов, в яких ви зараз опинилися. 

🟠Планування. Обов’язково майте план на найближчі два /три дні. Це допоможе вашій свідомості мати віру в майбутнє та проявляти активність в стані «тут і зараз».

🟠Віра. Підкріплюйте віру. Відповідно до перевірених джерел вивчайте спроможності та успіхи нашої армії та країни, яка бореться за перемогу. 

🟠Підтримка.  Не лише надавайте допомогу, а дозволяйте іншим підтримувати вас та допомагати вам. 

🟠Візуалізація майбутнього. Малюйте у своїй уяві нариси мирного майбутнього, які б вам допомогли та надали ресурс і надію.

🇺🇦Разом переможемо! Слава Україні!

Відчувати зараз тривогу — цілком нормально. Проте, важливо не допускати аби вона стала частиною повсякденного життя❗️

Видихайте та читайте наступні поради:

📌 Дихальні вправи.

Зробіть вдих на 4 рахунки та видих на 4 рахунки протягом 5 хвилин Ви сповільните пульс, що допоможе відчути спокій.

📌 Фізична активність.

Дуже нервуєте? Виконайте легку зарядку або займіться йогою. Фокус на тілі допоможе перемикнути увагу від сторонніх думок. 

📌 Побутові справи та хобі. 

Будь-яка рутина — чудовий спосіб відірватися від тривожних думок та залишатися у тонусі

📌 «Ні» гаджетам 24/7.

Постійний скролінг новин виснажує нервову систему. Краще налаштуйте на думки «Я готовий/а справлятися скільки знадобиться». 

Бажаю вам спокою! 

Все буде Україна 🇺🇦

Почуття пригніченості та хвилювання є природними і часом відвідують кожного з нас. Прості навички піклування про своє психічне здоров’я допоможуть зберігати внутрішній баланс, за відсутності зовнішнього.

📌 Робіть приємне для тіла і думок.

📌 Залишайтеся на зв’язку з близькими.

📌 Будьте добрими до себе, все буде гаразд.

📌 Зрозумійте свої почуття та почніть про них говорити в голос.

📌 Дослухайтеся до власного тіла - знаходьте напружені зони та намагайтеся їх позбутися.

📌 Спробуйте заспокоїтись за допомогою дихальних вправ.

📌 Обирайте те, що добре впливає на ваш організм і ментальний стан: 

- Поговоріть з тим, кому довіряєте - варіантів багато: від друзів та спеціалістів до анонімної лінії підтримки.

- Шукайте позитив у звичних речах.