«У всіх добрих людей є особливість - вони прикрашають наше життя своєю появою. Доброта, як кульбаба. Зацвіла в душі, а потім полетіли частки твоєї душі розсіювати доброту, примножуючи і отримуючи її взамін. Доброта - це місток, здатний з'єднати серця. Це поштовх, який не дає пройти повз. Це зігріваюче тепло. Це допомога тим, хто потрапив у біду. Доброта - це небайдужість. Це звуки і фарби, з яких відроджується мистецтво ... Доброта - це веселка, на краю якої кожен знайде те, чого йому не вистачає в житті. Творіть добро, і воно, як бумеранг, повернеться назад.»

Джуліана Вільсон.

А творити добрі справи – неймовірно просто, добро не вимірюється грошима, не вимагає багато часу і сил, головне – почати. Навіть просто добра усмішка незнайомій людині – вже здатна творити чудеса, в тому числі й для самої людини, хто це Добро робить. Адже крім того, що добрі справи підвищують всім настрій, вони ще й як не можна краще впливають на самопочуття, підвищують життєвий тонус.

Згідно з дослідженням психологів і лікарів з різних країн, люди, які щодня роблять добрі справи, краще почуваються і фізично, відчувають своє життя більш гармонійним, володіють кращим імунітетом, а значить – вони менше хворіють і довше живуть.

Життя може бути сповненим взаєморозуміння і затишку, теплоти і краси,  адже життя дуже прекрасна та чудова річ! І нехай у серцях людей прокинеться той світлячок, який буде дарувати добро кожному щодня!

 

 Про безпеку підлітків.

Світлана Ройз

Знаєте, я відстежила якусь сезонність хвиль тривоги і страшних новин про підлітків. Спогади фб саме в ці дні піднімали матеріали про паніку, синіх китів, ризиковану поведінку підлітків в 2017-19 роках. Коли щось загрожує життю, безпеці, особливо наших дітей - природно панікувати. Природно відчувати жах, безпорадність, дізнаючись інформацію про трагедії. Але під час паніки ми точно обираємо не конструктивні дії. Ми суб'єктивні. Мене відзначають в постах в батьківських групах і приходять повідомлення від батьків і вчителів із запитаннями, на які у мене немає однозначної відповіді: Як 100% уберегти дітей від страшних виборів. Давайте шукати відповіді разом. Я намагаюся писати максимально ємко, але буде все одно багато.

1. Синдром Вертера (пошукайте, будь ласка, інформацію про це). Чим докладніше, активніше, «більш насичено» буде подаватися інформація про трагедії в ЗМІ - тим більше буде провокуватися подібну поведінку. Причому, саме у тій віковій категорії, саме у того типу, який описується в новинах. Не можна робити інформацію про ризик, самогубства - «смачною». Є дослідження про вплив зменшення інформації про трагедії на кількість «послідовників». Пошукайте їх, будь ласка. Я дуже сподіваюся на відповідальність ЗМІ.

2. Якщо прямо зараз сталася критична ситуація - говорити про неї з дітьми повинен не «зовнішній експерт», а ті, хто дітям близькі, ті, кому вони довіряють. Ті, хто може розділити їхні почуття. Їм важливо дати відреагувати - їх страх, провину, злість. (В кінці матеріалу запропоную конкретні дії). Можна почати розмову з того, що ви дізналися страшну інформацію і ви відчуваєте ...

3. Забороняти соцмережі, гаджети - марно. Це ілюзія безпеки, ми нічого не можемо забрати, не давши взамін рівноцінне.

4. Я зараз уважно вивчаю тему депресії і статистику по депресивних розладах у світі. Ризик депресій вище у дівчаток підлітків (і у жінок) у всьому світі. Самооцінка у дівчаток підлітків більш «вразлива».

5. Що нам важливо пам'ятати про підлітків. Пункти і «рецепти»:

Це час «пустелі отроцтва». В якій страшно, в якій дуже багато амбівалентних почуттів і станів, їх дуже складно витримати. Крім агресії, ейфорії, тривоги підліткового віку властивий стан «емоційного обнулення». Нудьги. Порожнечі. У здоровому стані ця нудьга змушує нас шукати діяльність, в якій ми б відчували реалізацію. Але у підлітків часто за нею йде - прояв румінаціі (нав'язливих думок) незадоволеності - злості - болючою туги. Цього стану болісної туги, до болю - діти намагаються уникнути, вибираючи дивні і страшні дії. Для нас маркер того, що важливо терміново включатися - шрамування (селфхарм). Біль фізична затуляє біль емоційну. Витримати біль фізичну легше, ніж біль душевну.

Це час суб'єктивного переживання тотальної самотності, крихкості внутрішніх опор і невпевненості в зовнішніх. Дорослішаюча дитина не може спертися на внутрішню територію (і все, що до неї відносилося, зокрема, батьки) - саме там відбуваються глобальні зміни на всіх рівнях. Вона шукає опори, схвалення, визнання «зовнішньої». Саме тому їм так важливо крикнути в світ: «А Я ..». (В тік-ток, Інстаграмм ...). Але частіше виходить: «а у мене ....». вийшовши з підліткового віку в здоровому стані вони прийдуть до СИЛИ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ.

Питання підліткового віку - хто я ?! Що я можу? На що я можу вплинути? !!! Як далеко я поширюю свою владу? Що я можу витримати? Як ми можемо в усьому цьому допомогти:

- багатьом складно дочекатися результатів (на це просто може не вистачати «потужності» і це особливість цього покоління. Їм важливі «швидкі проекти». (Кулінарія, проектні табори, обмежені в часі проекти, «тренінги вихідного дня»)

- Їм важлива близькість. Безпечне коло спілкування - настільні ігри, наукові гуртки, рукоділля - будь-які майстер-класи, хобі, творчість. Навчальні проекти. Курси програмування, шашки -шахмати - фото-майстерні - створення мультфільмів - прирівнюється до психотерапії.

- Якщо вам вдасться залучити їх до музики - хоч барабани, укулеле - це вплив на «внутрішню ритмізацію», це «кондиціонер» для їх розпеченої лімбічної системи. Знаєте, є таке правило - школи, в яких є хор і театр - в меншій зоні ризику по буллінгу.

- Відчуття важливості, таке необхідне в цьому віці: важливості свого внеску в співтовариство (школи, класу, району ...) волонтерство, тьютерство, соціальні проекти. Навіть діти 4 класу можуть проводити майстер-класи у першокласників (потрібно тільки продумати, як цього досягати в умовах карантину)

- Привчання до рефлексії - сторітеллінг, написання есе, літературні гуртки, читання. Давайте зробимо читання модним! (Попрошу друзів зробити добірку книг і фільмів для підлітків) Сценарні курси. Курси акторської майстерності. - і це все психотерапія.

- Майндфулнес, медитації, візуалізації - все це - гальмівна система при збудженні. Ці практики допомагають «Вижити в пустелі».

Здорова критичність - будь-які логічні ігри, «що, де, коли», проекти з розвінчанням міфів, експерименти, ігри в мафію, знову-таки - програмування, шахи-шашки.

- В Арт-терапії - в роботі з підлітками ми використовуємо тему лабіринту. Проходження лабіринтів-квестів, малювання лабіринтів. Ми привчаємо до відчуття - Вихід є. Логічний. Безпечний. У життя.

Завдання підлітків - перейти на «своє внутрішнє харчування». А для цього потрібно відокремитися від «харчування маминого». У всіх сенсах. Від харчування емоційного, від залежності, від найбільш значимої фігури. (Часто це проявляється буквально - у відмові їсти ту їжу, яка прийнята в сім'ї, готується мамою, знецінення мами і її ролі). Якщо дитина заявила, що вона буде вегетаріанцем - попросіть її вас навчити готувати нові страви. (І компенсуйте те, що вважаєте важливим - вітамінами).

«Будьте зі мною - відпустіть мене» - постійний стан підлітків. Їм так важливо відчувати від нас «я з тобою! Я зможу в себе вмістити те, що ти зараз переживаєш. Ти можеш «об мою силу» рости. І поруч зі мною ти можеш розслабитися і на мене покластися ». Це дуже складно. Бути батьками підлітка - випробування.

Ми пам'ятаємо, що на рівні фізіології - відбуваються величезні зміни, які залишають відчуття перевантажень і стан «це неможливо контролювати». гормональні перебудови, зростання стоп, зміна росту тіла, всіх об*ємів, гормональні американські гірки, зміна режиму сну. Відповідальність за будь-які невдачі дитина переносить на тілесність. І, знаєте, підлітковий вік - саме час для онлайн курсів стилю, макіяжу, освоєння сценічної ходи та ін. І, звичайно, спорту.

Процеси, що відбуваються в мозку: Префронтальна кора (що відповідає за раціональну поведінку, контроль, критичність, аналіз, оцінку ризиків) і лімбічна система, що відповідає за переживання, формування емоцій - під час підліткового віку абсолютно не дружать. Через гіперактивність лімбічної системи І неможливість гальмування (через незрілість префротнальної кори і недостатні зв'язки) дитина моментально спалахує при будь-(уявній) небезпеці, уразливості. Саме лімбічна система жадає ризику. А префронтальній корі не вистачає сили її зупинити.

Нам важливо дати можливість підлітку «скинути збудження». (Раптом вони захочуть займатися спортом, може допомогти батут, «лазерні бої», будь-які псевдо-агресивні ігри)

У позитивній психотерапії є красива модель балансу чи «ромб балансу». Уявіть собі ромб, в вершинах якого стоять найважливіші теми життя: Тіло (Здоров'я, харчування, спорт, гігієна, сон ...) - контакти (спілкування, близькість, сім'я, друзі ...) - реалізація (діяльність, навчання, робота. ..) - сенс (фантазії, творчість, майбутнє, мрії, цілі, цінності). В ідеальній системі всі сторони ромба повинні бути рівнозначні, але в реальній - якийсь кут може бути «відтягнутим», перевантаженим, деформуючи всю структуру. І нам важливо не зменшити кут, який «видається», а продумати, як збільшити інші. І це стосується і дітей, і дорослих.

Тепер про те, що прямо зараз можна робити в школі. Одна з колег, яка приїжджала на заняття Студії - Маріанна Ільченко - розповіла про свій досвід. Мені здалося це прекрасним кейсом:

Шкільний психолог або класний керівник збирає клас. І перед класом ставиться завдання. Розробити інструменти «кризового реагування» в складних ситуаціях в класі. Клас розбивається на групи. Можливо, кожна група вирішує свою задачу, можливо, пропонується кілька тем, в яких група шукає відповідь:

- як зрозуміти що однокласнику/ці погано

- Що я роблю, коли мені погано

- Як розрізнити «небезпечну інформацію», які правила безпеки в інтернеті працюють

- До кого можна звернутися за допомогою

- Якщо я дізнався, що однокласник / друг збирається зробити ризиковану дію - як я чиню, як важливо вчинити

- Що мені допомагає (заспокоїтися ......)

- Що ми робимо в класі, щоб підтримувати один одного

Дорослому важливо бути фасилітатором цього важливого процесу. І проводити його важливо тому, кому діти довіряють.

Пошук відповідей, робота в групі - вже стає «виходом з лабіринту».

У всіх дорослих я питаю, коли ваша дитина вам і з вами посміхалася? Чи дозволяєте ви дитині вас чомусь навчити? Яке улюблена страва вашої дитини? А як ваша дитина знає, що ви її любите, що вона для вас важлива?

Нехай наша любов буде для дітей очевидною. А нам вистачить сил і мудрості дати їм опору в їх дорослішанні.

І нехай нам буде за них спокійно.

  Позитивне мислення – щасливе життя

 Позитивне мислення – це могутня сила, яка відіграє важливу роль у формуванні життя.

Сенс такого мислення полягає у психологічному прийомі, при якому в голові формуються думки, слова та образи, що сприяють особистісному розвитку й успіху. Всім, що відбувається на підсвідомому рівні, можна усвідомлено керувати. Це мислення, спрямоване на досягнення позитивного результату.

Для того щоб сила думки «працювала на Вас», потрібно розвивати позитивне ставлення до життя. Очікуйте тільки успішних підсумків у всіх своїх починаннях. У вас повинен переважати внутрішній психологічний настрій на успіх.

Ось декілька порад, які допоможуть розвинути силу позитивного мислення:

 

1) завжди використовуйте тільки позитивні слова і в думках, і під час розмови, наприклад: "я можу”, "я здатний”, "це можливо”, "я зможу це зробити” та ін.

2) пропускайте у свою підсвідомість тільки відчуття сили, щастя та успіху

3) ігноруйте негативні думки, замінюючи їх оптимістичними;

4) перш, ніж почати будь-яку справу, чітко візуалізуйте у своїй свідомості її успішний результат;

5) більше посміхайтеся, це допоможе мислити позитивно;

6) дивіться фільми, які допомагають відчувати себе щасливим;

7) асоціюйте себе з людьми, які мислять позитивно;

10) завжди сидіть і ходіть із прямою спиною (це зміцнить впевненість у собі і наповнить Вас внутрішньою силою);

11) більше гуляйте і займайтеся будь-якою фізичною активністю (це допоможе виробити позитивне ставлення);

Керуючись запропонованими порадами, Ви привчите свій розум думати позитивно та ігнорувати будь-який негатив.

Продовжуйте тренувати мозок на формування позитивного мислення. Це може зайняти деякий час, але в кінцевому результаті у Вас виробиться звичка мислити позитивно.

 Основні поради щодо збереження психічного здоров’я

 Психічне здоров'я – це, насамперед, відсутність будь-яких відхилень і психічних захворювань. Але часом навіть цілком здорова людина перебуває в нестійкому стані і має проблеми в емоційній і психологічній сферах. І тому більш точне визначення аналізованого поняття – це соціальне і психологічне благополуччя, яке дозволяє жити повноцінним життям: реалізовувати себе і розкривати свій потенціал, продуктивно працювати, відчувати задоволення, вносити певний вклад у суспільне життя. 

Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але потрібно не обмежуватися переживаннями, не зосереджуватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати дедалі новіші варіанти.

1.  Не піддавайтесь емоціям, але й не пригнічуйте їх, налагоджуйте повноцінні відносини з людьми.
2.  Емоції — це такі явища, що охоплюють наше тіло, розум й енергію. Тут важливо розрядити акумульовані почуття.
3. Зосереджуйтеся, якщо хочете з’ясувати сутність проблеми.
4. Помітивши негативні емоції інших людей, виявіть свої навички активного слухання, підтримайте прагнення інших людей виробити вищу самооцінку, відчуйте свою значущість та індивідуальність.
5. Ніколи не уникайте персональної відповідальності.
6. Власну думку не лише виробляйте, а й висловлюйте.
7. Прагніть самостійно вирішувати всі питання, що стосуються вашого життя.
8. Не бійтеся помилок — просто визнавайте їх та своєчасно виправляйте.
9. Не зловживайте кавою, алкоголем.
10. Постійно зосереджуйтеся на світлих та радісних сторонах життя та подіях — це збереже здоров'я та сприятиме досягненню успіху.
11. 
    

Пам'ятайте, що міцне психічне здоров'я – це запорука 

повноцінного і щасливого життя!

 Основні поради для лідера-організатора

 

1. Сміливіше подавайте свої пропозиції задля прийняття колективного рішення.
2. Не бійтеся, що вносите ідеї прості, з банку ідей виберемо золоті.
3. Ідею іншого не потрібно критикувати, покритикуєте - не буде ідей.
4. Думку викладайте розважливо, якщо потрібно - повторіться.
5. Часу не марнуйте, пропозиції вносьте коротко і ясно.
6. Погодився легко - не означає сприйняв глибоко.
7. Не думайте, що Ви в чомусь переважаєте друзів, і не смійте задаватися.
8. Довіру потрібно розуміти так: усе перевіряється дідом, турботою і дружбою.
9. Перш ніж приймати рішення, навчіться бездоганно його виконувати.
10. Будь-яке діло вінчає результат. Не соромно помилятися. Соромно не вміти і не бажати виправлятися.
11. Зауваження приймаються, пропозиції виконуються.
12. Творіть, фантазуйте сміливіше – шукайте шляхів виконання рішень.
13. Не відкладайте на завтра вирішення питання, яке необхідно і можна вирішити сьогодні.
14. Прийнявши рішення - виконуйте! Доручивши іншим - довіряйте! Довіряючи - перевіряйте! Перевіряючи - допомагайте! Допомагаючи - не підміняйте!!!

 Основні поради для профілактики та запобігання конфліктів через усвідомлення часу

 Існує новий напрямок досліджень - хрональна біологія, завдяки якій встановлено, що всі органи людини, її мозок, душа, тіло підпорядковуються від народження до смерті "тритактному циклу". Тричі на день настає приплив і відплив фізичних сил. Тричі настає втома. І зміна настрою підпорядковується рахунку три. Виходячи із цього відкриття науковці працюють над практичними рекомендаціями, пов'язаними із професійним станом діяльності людини, з її побутом, фізіологією, відпочинком. Ці дослідження спрямовані на попередження дискомфорту людини, на вироблення розумного підходу до запобігання конфліктним ситуаціям  різного типу.  Наприклад, водіям не рекомендується сидіти за кермом вночі із 2 до 4 години ранку, навіть якщо вони перед цим готувалися до нічної зміни і відповідно 8 годин спали. Із 2 до 4 години у людини "зупиняється" її годинник. Школярам бажано готувати уроки з 16.30 до 18.00.

Усі найважливіші справи на роботі бажано вирішувати із 10 до 12 години ранку - це час, коли годинник людини найкраще працює і можна найактивніше і найдоцільніше спрямовувати свою енергію на вирішення професійних справ.

Пропонуємо вам кілька порад для досягнення успіху, як вибрати час для розв'язання проблем життєдіяльності. Поважайте себе і прислухайтесь до себе.

Час для праці. Найкраща працездатність за участю пальців рук - між 15-16 годинами.

Нові знайомства. Найприємніший, "найвпливовіший" потиск рук між людьми з 9 до 10 години.

Йдучи на прийом до лікаря врахуйте: шкіра людини найкраще сприймає уколи з 9 години ранку.

Час для спорту. Наші м'язи найбільш працездатні о 13.30.

Обідній час. Найбільше шлункового соку виділяється о 13 годині, навіть якщо людина не їсть.

Легко дихається людині. Найінтенсивніше легені дихають між 16 та 18 годинами після обіду.

Найкраща чутливість. Найповніші смакові відчуття, слухове сприйняття, нюх у людини між 17 та 19 годинами.

Живемо-ростемо. Найінтенсивніше ростуть нігті, волосся, оновлюється шкіра між 16 та 18 годинами.

Найкращий імунітет. Найсильніша стійкість організму до інфекції о 22 годині.

Коли ми не повинні залишатися наодинці. Найгостріше людина відчуває самотність між 20 та 22 годинами.

Жінки, поспішайте до косметолога з 18 до 20 години, бо шкіра в цей час найбільш сприйнятлива для косметичного догляду.

"Сліпі години". Водії найгірше бачать о 2 годині ночі.

Години найбільшої кволості: досить слабкий кров'яний тиск у людини між 4 та 5 годинами ранку.

Таким чином, людина - як годинник, ритм її життя циклічний і залежить від руху Сонця, від фаз Місяця та від багатьох явищ природи.

 ПАМ'ЯТКА УСПІШНОГО СПІЛКУВАННЯ

 Успішним уважається таке спілкування, коли нам вдалося досягти очікуваного результату: отримати потрібну інформацію, допомогу, інколи – просто дружню пораду, підтримку або задоволення від разом проведеного часу. Досягти своєї мети в спілкуванні можна лише тоді, коли вас розуміють і ви розумієте інших.

Основою різних форм спілкування є бесіда, діалог (за визначенням словника – «взаємна розмова»). У бесіді обмінюються інформацією, знайомляться з новими ідеями, висловлюють наболіле, отримують розумну пораду, відчувають емоційне задоволення, естетичну насолоду. Тому хочемо надати декілька порад для ведення успішного спілкування.

1. Повноцінне спілкування залежить від обох партнерів.

2. Для повноцінного спілкування ми маємо об’єднати «дві мови»: мову слів і мову тіла (жести, посмішка).

3. Важливим у спілкуванні є вміння говорити й уміння слухати.

4. Основні правила активного слухання:

4.1. Використовуйте мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким розмовляєте, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима.

4.2. Застосовуйте звуки та жести заохочення: підтримуйте співрозмовника доброзичливою посмішкою, словами «так – так»  … та ін., хитанням головою.

4.3. Ставте уточнюючі запитання: вони допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо із того, що вже відомо.

5. У спілкуванні намагайтеся уникати наступних дій:

5.1. Переривати співрозмовника.

5.2. Демонструвати рухами або виразом обличчя, що ви не готові зразу слухати.

5.3. Давати поради.

5.4. Змінювати тему разом або переводити розмову на себе.

5.5. Давати оцінку людині, яка говорить.

6. Під час висловлювання своїх думок намагайтеся:

6.1. Чітко формулювати свою точку зору, добираючи слова, зрозумілі не лише вам, а й співрозмовнику.

6.2. Говоріть від себе: «я так думаю», «я вважаю», «я відчуваю».

6.3. Будьте конкретними – не говоріть загальних або відомих усім речей.

6.4. Намагайтеся зацікавити партнера по спілкуванню.

Успішного спілкування!!!

 І ТІЛЬКИ СЕРЦЕ НІКОЛИ НЕ ПОМИЛЯЄТЬСЯ

Раніше я була впевнена, що людину треба знати, щоб вступати з ним у відносини: дружні, любовні, ділові. Потрібно з'ясувати його цінності, віднести до якого-небудь типу, визначити його переконання ...

Зараз я думаю, що людину треба відчувати.

Думаю, цього не можна навчити. Це приходить якось само. Або не приходить. Можливо, це пов'язано з тим, що ти починаєш відчувати спочатку себе. Чим глибше в себе, тим краще відчуваєш інших.

Розум обманює. Спрацьовують психологічні механізми захисту, фільтри сприйняття, недостовірна інформація і суб'єктивні критерії. А ти збираєш дані, аналізуєш, робиш висновки ... І втрачаєш суть - інтуїтивне знання того, яка людина.

Багато поверхневого, наносного ... За показною іронією і стьобом ховається чутлива душа. За уявною самодостатністю - ранима сутність. За агресією ховається біль і страх.

Все це не зрозумієш, якщо будеш слухати тільки те, що говорить людина. Людей по життю ведуть рани, які їм нанесли інші. Тому навіть дії не завжди розкажуть правду.

І тільки серце ніколи не помиляється.

автор Лілія Ахремчик

Сьогодні не хочеться говорити про щось надто серйозне) Тому загадаю я вам краще одну несерйозну психологічну загадку, яка поза тим гарно розставляє деякі ключові моменти у житті:

«Три жабки сиділи на гілці, одна вирішила стрибнути у воду, 

    скільки залишилось жабок на гілці?»

Логіка підказує, що дві, але це невірно. Залишилось три.

 Адже  вирішити, ще не означає стрибнути!

 ЦІКАВА ПСИХОЛОГІЯ

Ти маєш право піти геть з будь-якої ситуації, в якій ти себе не бачиш.

Ти маєш право піти з будь-якої життєвої історії, в якій ти собі не подобаєшся.

Ти маєш право піти від поганих друзів, ти маєш право мати любов і людей, які підтримують тебе та допомагають.

Ти маєш право прощати себе за великі і маленькі помилки, ти маєш право бути доброзичливим до себе...

Іноді ми думаємо, що йти - це погано, немов це означає здатися і опустити руки.

Але іноді піти - це найкраще, що ти можеш зробити для себе.

Це дозволяє нам змінити своє життя, почати спочатку, відкрити себе і світ.

Іноді піти - означає врятувати себе від того, щоб не застрягти в неправильному місці з неправильними людьми.

Піти - означає відкрити двері змінам, зростанню, чомусь новому.

У тебе завжди є можливість піти, поки ти не знайдеш своє місце і те, що робить тебе щасливим.

 Чого найбільше потребує людина

Стосунку)

Чому?

Ми були зачаті від стосунку двох людей.

Ми були виношені матір’ю і були в стосунку всі дев’ять місяців.

Ми народилися і потребували опіки і турботи будучи в стосунку.

Ми шукаємо друзів, одружуємося і реалізуємо свої здібності і це все про стосунок.

Ми б не могли вижити без нього.

Стосунок-це те, чого потребуємо все життя.

Близькість від нього дарує впевненість, довіру, безпеку, підтримку, розуміння,

любов, потрібність, співчуття, доброту, турботу.

Ми, всі так прагнемо глибокого стосунку і так часто боімося близькості,

так часто ранимо один одного.

Не вміючи творити стосунок вимагаємо близькості, контролюємо, повчаємо,

знецінюємо, нарікаємо, покидаємо, виправляємо, тим самим віддаляємо

від нас близьких людей.

Чому, ми діємо саме так?

Через те, що не маємо особистого досвіду, не вміємо, через те, що

не вчимося будувати стосунок з собою.

Чи я вмію прийняти себе справжнім, таким як є?

Чи я вмію любити, приймати, підтримувати, співчувати собі?

Чи я усвідомлюю свої думки, розумію свої емоціі і відповідаю за свої діі?

Якщо так, Ви володар власного життя і можете творити гарні стосунки.

Якщо ні, Ви знаєте, що можна це осягнути, якщо захочете і прикладете до цього зусиль.

Стосунок це те, що стосується кожного!