Блог соціального педагога Ігнатюк Людмили Михайлівни

ТРОХИ РОЗДУМІВ
Є люди, яких шукаєш усе життя, навіть не замислюючись над тим, чи такі існують...є люди, які на відстані дарують тобі турботу, і безмежний океан любові, в якому ти ніколи не потонеш, бо цим, вони - тримають тебе на плаву не даючи потонути... є люди, які несуть тобі радість, яка наповнює твоє життя кольоровими барвами...є люди, з якими можна говорити цілу вічність, навіть нестомлюючись від них...є люди, які своєю вірою вдихають в тебе надію на життя...є люди, які можуть підтримати, не чекаючи за це, нічого взамін... можна багато навести подібних прикладів, та для кожного в житті, є свої люди...люди які були, які є, і які будуть завжди, і вони приходять в наше життя самі, а ті, яких ми собі намалювали, - насправді не існує!

Є різні люди у житті..
Одні, - як квіти при дорозі.
Так хочеться зірвать тобі-
А підійти до них невзмозі.

Є люди...Світять немов сонце,
Без них ти зовсім в темноті,
Відчинять для тебе віконце-
Й на допомогу йдуть тобі!

Є люди...Наче темні хмари,
В житті твоїм, як буревій,
А діють так... немов то чари,
Й до дна ти п'єш... вже цей напій...

Є люди...як ковток повітря-
Ти задихаєшся без них!
І навіть... Через тисячоліття!
Ти будеш згадувать про них.

Є люди, - полум'я вогню,-
Підійдеш близько - й обпечешся,
Ще й душу вивернуть твою,
Тай після цього не зречешся.

Прості є люди...Як вода...
В клітинці кожній відчуваєш,
Без них нема твого життя-
Та рідко ти їх обіймаєш.

Багато різних є людей,
Одні, - урок несуть тобі!
А інші просто є незмінні-
І йдуть з тобою по житті.

Viktoria Sakalosh
27.09.2019